череп'янка

I. ЛЮ́ЛЬКА (приладдя для куріння), ЦИБУ́Х, ФА́ЙКА діал.; НОСОГРІ́ЙКА розм., ЦУПЕ́ЧКА діал. (коротка люлька); ЧЕРЕП'Я́НКА розм. (глиняна люлька). Оленчук став набивати люльку самосадом (О. Гончар); Іван сів, добув з кишені капшук і напихає тютюном цибух (Я. Галан); Ніч зайшла темна, ходжу я на варті, стережу добро, файку смокчу (Ю. Яновський); Дядько посмоктав куценьку глиняну носогрійку (М. Олійник); В клас носив таку цупечку, що з кулака тільки пипка виходить, аби в губу взяти (А. Свидницький); На сіннику під стіною лежав, простягшись і пакаючи череп'янку-люльку, дід около п'ятидесяти літ (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. череп'янка — див. черепок Словник синонімів Вусика
  2. череп'янка — ЧЕРЕП'Я́НКА, и, ж., розм. 1. Глиняна люлька. Мов здоровенна головешка або пеньок горіла-куріла на всі боки, так кадив городничий з своєї череп'янки (Панас Мирний). 2. Те саме, що черепо́к¹ 2. В череп'янці ладанцю розпустили (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. череп'янка — череп'я́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. череп'янка — -и, ж., розм. 1》 Глиняна люлька. 2》 Те саме, що черепок I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. череп'янка — Череп'янка, -ки ж. 1) = черепок. В череп'янці ладанцю роспустили. ЗОЮР. II. 284. 2) Глиняная курительная трубка. Желех. Словник української мови Грінченка