чистокровний
ПОРО́ДИСТИЙ (про тварин — який має яскраво виражені ознаки доброї породи), ЧИСТОКРО́ВНИЙ, КРО́ВНИЙ рідше, ЧИСТОПОРІ́ДНИЙ (ЧИСТОПОРОДНИЙ), ЧИСТОПЛЕМІННИЙ, ПОРІ́ДНИЙ (ПОРО́ДНИЙ) с.-г. Дівчата й молодиці корів доїли. А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Кравченко); У конюшні, в окремій загорожі, смугаста зебра лякливо косить очі на свого сусіда — чистокровного арабського жеребця (О. Донченко); На Вавілова його поява впливає, як удар батога на кровного скакуна (В. Собко); Відомо, що порідна худоба при однакових умовах годівлі, догляду і утримання дає більше продукції, краще оплачує затрачені корми і працю (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чистокровний — ЧИСТОКРО́ВНИЙ, а, е. 1. Не змішаної породи, чистої крові (про тварин). Скочив [Драган] на свого чистокровного жеребця та й подався геть із села (І. Муратов); [Степанида:] Я до війни мала триста п'ятдесят корів, чистокровні голендерки, одна в одну (О. Словник української мови у 20 томах
- чистокровний — чистокро́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- чистокровний — -а, -е. 1》 Не змішаної породи, чистої крові (про тварин). || Про типового представника якої-небудь нації. 2》 перен., розм. Який абсолютно чітко й послідовно обстоює інтереси, погляди, смаки і т. ін. певного середовища, угруповання тощо; справжній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистокровний — ЧИСТОКРО́ВНИЙ, а, е. 1. Не змішаної породи, чистої крові (про тварин). Скочив [Драган] на свого чистокровного жеребця та й подався геть із села (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах