чорність

ЧОРНОТА́ (чорний, темний колір чогось), ЧО́РНІСТЬ, ЧО́РНЯВА діал. Полум'я широким стовпом ударило в саме небо, пробивши його чорноту (О. Ільченко); Степ наближався до селища сіруватою жовтизною стерні, чорністю свіжого зябу (Ю. Смолич); Застидалися чорнії хмари на небі своєї чорняви і почервоніли (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорність — див. чорнота Словник синонімів Вусика
  2. чорність — ЧО́РНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що чорнота́ 1. Степ наближався до селища сіруватою жовтизною стерні, чорністю свіжого зябу (Ю. Смолич); Тут [на полянці] було трохи ясніше, смереки наче замкнули поза собою чорність глибокої ночі (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. чорність — чо́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. чорність — -ності, ж. Те саме, що чорнота 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чорність — ЧО́РНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що чорнота́ 1. Степ наближався до селища сіруватою жовтизною стерні, чорністю свіжого зябу (Смолич, День.., 1950, 239); Тут [на полянці] було трохи ясніше, смереки наче замкнули поза собою чорність глибокої ночі (Коцюб., II, 1955, 347). Словник української мови в 11 томах
  6. чорність — Чорність, -ности ж. Чернота. Ой чорна я, чорна, я то знаю сама: я про свою чорність мам фраіра пана. Гол. IV. 511. Словник української мови Грінченка