чортзна-хто

ХТОСЬ (невідомо хто; той, кого не можуть або не хочуть назвати), ХТО-НЕ́БУДЬ, ДЕ́ХТО, ХТО́ЗНА-ХТО розм., БО́ЗНА-ХТО розм., КА́ЗНА-ХТО розм., ЧО́РТЗНА-ХТО фам., ХТО́СЬ-ТО розм. рідше. А із яру В киреї козачій Хтось крадеться (Т. Шевченко); Лози димилися, немов там хто-небудь підпалив купу гною (С. Васильченко); Тобі усе, паньматко, смішки! А декому ні кришки (Л. Глібов); "Як вони схожі один на одного. А ми з Тимком не такі. Хтозна в кого й повдавалися. Мабуть, у матір" (Григорій Тютюнник); На високих валах і могилах темніють бозна-ким встановлені кам'яні баби (І. Цюпа); До свята залишився один день. А роботи — як казна-кому, то на три дні (І. Микитенко); (Кирило:) Адже розказував якийсь чоловік, що десь-то та хтось-то усіх ховрахів повиливав на своїм наділі (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортзна-хто — ЧО́РТЗНА-ХТО і заст. ЧО́РЗНА-ХТО, чо́ртзна-кого́, ор. чо́р(т)зна-ким, місц. чо́р(т)зна на ко́му (кім), займ. неознач., фам. Невідомо хто; хто-небудь, хтось. Словник української мови у 20 томах
  2. чортзна-хто — чо́ртзна-хто́ займенник фам. Орфографічний словник української мови
  3. чортзна-хто — чортзна-кого, займ. неознач., фам. Невідомо хто; хто-небудь, хтось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чортзна-хто — ЧО́РТЗНА-ХТО, чо́ртзна-кого, займ. неознач., фам. Невідомо хто; хто-небудь, хтось. — Чортзна-кому роздає [хліб] і уранці, і увечері, а ми, уся його сім’я, та голодуємо, та їмо відважений пай, мов рештанти [арештанти]… (Кв.-Осн., II, 1956, 136). Словник української мови в 11 томах