чудисько
СТРАХІ́ТТЯ (фантастична істота незвичайного, страшного, потворного вигляду), СТРАХО́ВИСЬКО, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХ перев. мн., МОНСТР книжн., ЧУДО́ВИСЬКО, ЧУДО́ВИЩЕ рідше, ПРИМА́РА, СТРАХОВИ́ДЛО розм., СТРАШИ́ЛО розм., СТРАШИ́ДЛО розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., ЧУ́ДИСЬКО розм., ЧУ́ДИЩЕ рідше. А кругом балки в грізне військо вирядились тіні всякого страхіття й примар з відьмами й мерцями (С. Васильченко); Замигтіли недобрі зеленкуваті очі, і це їй нагадало клапті з тих казок, де страховища стережуть нечисті багатства (М. Стельмах); Темна маса кінського табуна ворушилася, мов якесь волохате чудовисько (О. Донченко); Став мій Лис, оглядає те чудовище, що зробилося з нього, обнюхує, пробує обтріпатися — не йде (І. Франко); Йому знайшли коня й він полетів у ніч, у ліс. Не боявся ні Дива, ні Мари, ні Желі, ні інших страховидл, про які чув з дитинства (з газети); Здалося.., начебто він вступив в єдиноборство з якимсь жахливим чудиськом (Є. Кротевич).
Значення в інших словниках
- чудисько — див. страшило Словник синонімів Вусика
- чудисько — ЧУ́ДИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що чудо́висько. Одного разу так дико здалося.., начебто він вступив в єдиноборство з якимсь жахливим чудиськом (Є. Кротевич); Солдати йдуть попід руки, заточуючись, наче п'яні. Цепи звиваються, як сліпе чудисько. Словник української мови у 20 томах
- чудисько — чу́дисько іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- чудисько — -а, с., розм. Те саме, що чудовисько. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чудисько — ЧУ́ДИСЬКО, а, с., розм. Те саме, що чудо́висько. Одного разу так дико здалося.., начебто він вступив в єдиноборство з якимсь жахливим чудиськом (Крот., Сини.., 1948, 349); Солдати йдуть попід руки, заточуючись, наче п’яні. Словник української мови в 11 томах