чужомовний

ІНШОМО́ВНИЙ (стосовний інших мов), ЧУЖОМО́ВНИЙ, ІНОМО́ВНИЙ рідше. Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (М. Рильський); Розбурханий чужомовний лемент заповнює вулицю (О. Гончар); Перебування в іномовному та іновірському середовищі, труднощі з одержанням роботи ставило багатьох російських емігрантів.. у тяжке становище (з журналу). — Пор. 1. інозе́мний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

чужомовний — Іншомовний. Словник синонімів Караванського
чужомовний — ЧУЖОМО́ВНИЙ, а, е. Стос. до чужої мови; іномовний, іншомовний. Поки, збираючи золота й всякого скарбу багато, Із кораблями блукав Менелай між людей чужомовних, Дома тим часом Егіст свій злочин великий замислив: Сина Атрея убив (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
чужомовний — чужомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
чужомовний — -а, -е. Стос. до чужої мови; іншомовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
чужомовний — Чужомо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чужомовний — ЧУЖОМО́ВНИЙ, а, е. Стос. до чужої мови; іномовний. Поки, збираючи золота й всякого скарбу багато, Із кораблями блукав Менелай між людей чужомовних, Дома тим часом Егіст свій злочин великий замислив: Сина Атрея убив (Гомер, Одіссея, перекл. Словник української мови в 11 томах