чумарчина

ЧЕМЕ́РКА (старовинний чоловічий верхній одяг, пошитий у талію з фалдами ззаду), ЧУМА́РКА, ЧУМАРЧИ́НА розм., ЧЕМЕРЧИ́НА розм., ЧИНА́РКА діал. Пошили мені чемерку домашнього сукна (М. Кропивницький); По обіді, надівши чисту сорочку, чумарку і намастивши оливою голову, Данило Харитонович пішов на з'їзд (П. Панч); Діл кам'яний, холодний, як лід, а одежі на мені одна чумарчина (А. Тесленко); Чемерчина по коліна, Що дівчина шила; Шовком шила, вишивала, Золотом рубила (пісня); На старшині була синя чинарка, хутром підбивана (К. Гордієнко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чумарчина — ЧУМАРЧИ́НА див. чемерчи́на. Словник української мови у 20 томах
  2. чумарчина — чумарчи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. чумарчина — -и, ж., розм. Те саме, що чемерка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чумарчина — ЧУМАРЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що чеме́рка. Зима, холод надворі, а в його тільки піджачок та чумарчина (Тесл., Вибр., 1950, 187); Молодець у чумарчині з хвацьким чубом, що падав з-під картуза, жестикулюючи обома руками, про щось захоплено розповідав (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 70). Словник української мови в 11 томах
  5. чумарчина — Чумарчина, -ни ж. = чумарка. Мил. 105. Словник української мови Грінченка