1. Словник синонімів української мови

чур

ДЖЕРЕЛО́ (потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі), КЛЮЧ рідше, КРИНИ́ЧКА, КРИНИ́ЦЯ рідше, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал., КРИНИЧОВИ́НА діал., ЧУР діал., ЧУ́РКАЛО діал., НОРА́ діал., ЖИВЕ́ЦЬ діал. З-під коріння липи било джерело погожої води (І. Франко); Ключ прозоро б'є з-під косогору, І рине, і дробиться по піску (М. Рильський); Під скелею блищала у кам'яному жолобку криничка (І. Нечуй-Левицький); Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї.. Холодна водиця (Я. Щоголів); Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною (Марко Вовчок); Коло неї чур Студеної води, як срібнесенький шнур (Ю. Федькович); Олекса пішов шукати чуркала, щоб обмити (рану) (Г. Хоткевич); В норах вода чистесенька, В цю я ся дивила (Ю. Федькович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чур — ЧУР, а, ч., діал. Джерело (у 1 знач.). Гей срібний шнур, Збігаються нори в студений чур (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
  2. чур — чур вигук незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. чур — -а, ч., діал. Джерело (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чур — ЧУР, а, ч., діал. Джерело (у 1 знач.). Гей срібний шнур, Збігаються нори в студений чур (Федьк., І, 1960, 106). Словник української мови в 11 томах