шахва
ША́ФА (рід меблів), ША́ХВА розм.; ГАРДЕРО́Б (для одягу); ШИФОНЬЄ́Р (для білизни, одягу); ШИФОНЬЄ́РКА (невелика, для білизни, предметів туалету, книжок тощо); МИ́СНИК, ПОСТАВЕ́ЦЬ (з полицями для посуду і продуктів — перев. у сільській хаті). — Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи (О. Довженко); (Горпина:) Чи є в твоїх хазяїв горілка? (Химка:) А хіба ж я лазила по хазяйських шахвах? (І. Нечуй-Левицький); Вона підійшла до гардероба, почала приміряти найкоштовніше вбрання (А. Шиян); Біля ліжка полискував високим дзеркалом горіховий шифоньєр (В. Кучер); На шифоньєрці стародавні настільні дзиґарі (І. Кочерга); Мачуха.. взяла чарчину на миснику й заховала в макітерку (Вас. Шевчук); Онися вже повертала очі на мальований поставець коло порога (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- шахва — ША́ХВА, и, ж., розм. Те саме, що ша́фа. [Палажка:] Та не клопочися! [Xимка:] Які там клопоти? Хліб тут, у шахві (Панас Мирний); Передаючи Оксенові ключі від старих шахов, Іван Кісочка поставив на стіл пляшку самогону (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- шахва — ша́хва іменник жіночого роду шафа Орфографічний словник української мови
- шахва — -и, ж. Те саме, що шафа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шахва — Ша́хва, -ви; шахви́, шахо́в і ша́фа, -фи; шафи́, шафі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шахва — ША́ХВА, и, ж. Те саме, що ша́фа. [Палажка:] Та не клопочися! [Xимка:] Які там клопоти? Хліб тут, у шахві (Мирний, I, 1954, 227); Передаючи Оксенові ключі від старих шахов, Іван Кісочка поставив на стіл пляшку самогону (Тют., Вир, 1964, 25). Словник української мови в 11 томах
- шахва — Ша́хва, -ви ж. Шкафъ. Чуб. І. 331. ум. ша́ховка. Желех. Словник української мови Грінченка