швачка
КРАВЧИ́ХА (жінка, яка шиє одяг), КРАВЧИ́НЯ, ШВА́ЧКА, ШВА́ЛЯ, МОДИ́СТКА. Господиня хотіла показати нову спідницю, яку вона пошила сама — знайома кравчиха тільки допомогла їй викроїти (С. Журахович); Для київських швачок, кравчинь та модисток не було більшого авторитету, як Ваня-маленький (Ю. Смолич); — З вас добра шваля, пошийте ж мені сорочку та вишийте (А. Кримський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Швачка — Шва́чка прізвище Орфографічний словник української мови
- швачка — Шваля, кравчиха, кравчиня, модистка; (що вишиває) вишивальниця; (що гаптує) гаптарка. Словник синонімів Караванського
- швачка — ШВА́ЧКА, и, ж. Те саме, що кравчи́ха. Бідна швачка взяла роботу – й перед самим святом, та ще мусить і за малу плату бути вдячна! (Леся Українка); Дарочка підняла портьєру. На порозі стояла швачка Мар'яна – та сама дівчина, що вишивала сріблом сукню (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
- швачка — -и, ж. Те саме, що кравчиха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- швачка — Шва́чка, -чки, -чці; шва́чки, шва́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- швачка — ШВА́ЧКА, и, ж. Те саме, що кравчи́ха. Бідна швачка взяла роботу — й перед самим святом, та ще мусить і за малу плату бути вдячна! (Л. Укр., III, 1952, 473); Дарочка підняла портьєру. На порозі стояла швачка Мар’яна — та сама дівчина, що вишивала сріблом сукню (Л. Янов., І, 1959, 117). Словник української мови в 11 томах
- швачка — Швачка, -ки ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Чуб. III. 404. ум. шва́чечка. Мил. 217. Словник української мови Грінченка