1. Словник синонімів української мови

шина

ШИ́НА (автомобільна), БАЛО́Н. У шумі шин кудись біжать машини (В. Сосюра); Билися об каміння гумові балони (Ю. Бедзик).

ШИ́НИ (ШИ́НА рідше) (пристрій для накладання пов'язки для забезпечення нерухомості ушкодженої частини тіла), ЛУБКИ́ (ЛУБО́К рідше), ЛЕ́ЩА́ТА заст. Павло з фельдшерами й санітарами зупиняли кров,.. накладали на руки й ноги дротяні шини (В. Кучер); Лікар кинув інструменти, спритно помастив рану темною, рідкою мастю,.. забинтував і зав'язав плече в лубки (З. Тулуб); Дмитрик лежить у лікарні. Зламану ногу його взято в лещата (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шина — Ши́на: — рейка [X] — тут: розжарене залізо [19] Ши́ни: — залізні рейки [XI] — рейки [24,IV,IX] Словник з творів Івана Франка
  2. шина — Ши́на. Рейка (трамвайна, залізнична). Догляд за дітьми при повороті домів та при переході найлюднійших вулиць і трамваєвих шин (Б., 1906, оголош.), Тягаровий потяг зійшов з шин, через що експльодували кітли обох машин, що тягли більш як 40 возів (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. шина — (на колесі, прв. металева) обруч, (гумова) г. опона, сов. покришка Словник синонімів Караванського
  4. шина — (залізна) обруч, (гумова) отока, див. автошина, м'яч Словник чужослів Павло Штепа
  5. шина — ШИ́НА, и, ж. 1. Металевий обруч, який насаджують на обід колеса для збільшення його міцності, зменшення зносу і т. ін. Гора була така, що з неї спускалися цілий день. Словник української мови у 20 томах
  6. шина — ши́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. шина — ши́на: ◊ із ши́ни пшик → пшик Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. шина — Плоска залізна заготовка видовженої форми Словник застарілих та маловживаних слів
  9. шина — -и, ж. 1》 Металевий обруч, якого насаджують на обід колеса для збільшення його міцності, зменшення зносу і т. ін. 2》 Гумовий суцільний обруч чи оболонка з прогумованої тканини з гумовою камерою, наповненою стисненим повітрям... Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. шина — ши́на (нім. Schiene) 1. Гумовий або металевий обруч на ободах коліс транспортних машин. 2. Порожнистий або суцільний металевий струмопровід. 3. мед. Пристосування, яким забезпечують нерухомість ушкодженої або хворої частини тіла (здебільшого при переломі кінцівок). Словник іншомовних слів Мельничука
  11. шина — I лінія електронного зв'язку, яка служить для обміну інформацією між окремими елементами комп'ютера, напр., між оперативною пам'яттю, процесором і диском. II ґумова оболонка на ободах коліс;... Універсальний словник-енциклопедія
  12. шина — Ши́на, -ни; ши́ни, шин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. шина — ШИ́НА, и, ж. 1. Металевий обруч, який насаджують на обід колеса для збільшення його міцності, зменшення зносу і т. ін. Гора була така, що з неї спускалися цілий день. Словник української мови в 11 томах
  14. шина — Шина, -ни ж. 1) Шина, оковка. Полт. у.; Подольск. г. Шини на колесах. 2) Рельса. Словник української мови Грінченка