шкарбун
ВЗУТТЯ́ збірн. (вироби зі шкіри, гуми, парусини тощо на твердій підошві для носіння на ногах); ШКАРБАНИ́ (ШКАРБУНИ́) мн., розм., ШКРА́БИ мн., діал., ШЛАПАКИ́ мн., діал. (старе, стоптане, порване взуття). Курбала довго вовтузився на кухні,.. скидав одіж, взуття (О. Досвітній); Слізно почала вона благати брата, щоб він або зовсім не виходив до гостей, або взув чоботи замість цих шкарбанів (А. Кримський); Навпомацки знайшов (дід Євмен) розтоптані шкарбуни й, покректуючи, почав озуватись (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкарбун — див. старий Словник синонімів Вусика
- шкарбун — ШКАРБУ́Н див. шкарбани́. Словник української мови у 20 томах
- шкарбун — шкарбу́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шкарбун — див. шкарбани. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкарбун — ШКАРБУ́Н див. шкарбани́. Словник української мови в 11 томах