шкарбун

ВЗУТТЯ́ збірн. (вироби зі шкіри, гуми, парусини тощо на твердій підошві для носіння на ногах); ШКАРБАНИ́ (ШКАРБУНИ́) мн., розм., ШКРА́БИ мн., діал., ШЛАПАКИ́ мн., діал. (старе, стоптане, порване взуття). Курбала довго вовтузився на кухні,.. скидав одіж, взуття (О. Досвітній); Слізно почала вона благати брата, щоб він або зовсім не виходив до гостей, або взув чоботи замість цих шкарбанів (А. Кримський); Навпомацки знайшов (дід Євмен) розтоптані шкарбуни й, покректуючи, почав озуватись (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкарбун — див. старий Словник синонімів Вусика
  2. шкарбун — ШКАРБУ́Н див. шкарбани́. Словник української мови у 20 томах
  3. шкарбун — шкарбу́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шкарбун — див. шкарбани. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкарбун — ШКАРБУ́Н див. шкарбани́. Словник української мови в 11 томах