шкарубина

ЩІ́ЛИ́НА (вузький отвір у чомусь), ШПА́РА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗЩІ́ЛИНА рідше, РОЗЩЕ́ЛИНА рідко, СКАЛУ́БИНА розм., ШКАЛУ́БИНА (ШКАРУ́БИНА) розм.; ЗАЗО́Р техн. (між двома прилеглими поверхнями); ПАЗ (у механізмі, машині тощо з певним призначенням). Крізь щілини пробивався місячний промінь у його темну конурку (Панас Мирний); Погас Огонь у печі, крізь шпари вітер свище (І. Франко); Була то споруда (колиба), .. до нормального життя аж ніяк не придатна... Низька, темна, повернутися ніде, ще й вітер в усі шпарини забиває (І. Муратов); В широку розколину фіртки глянув на неї білий і холодний.. дім (М. Коцюбинський); Чужинець миттю підвівся, навшпиньках підійшов до дверей, уважно зазираючи в їхні прощілини (О. Досвітній); Товсті, вікові дерева впиналися корінням у розщілини каменю й п'ялися вгору (І. Ле); Протяг свистів крізь щілину в рамі вікна і скалубину в дверях (Ю. Смолич); Тілько сумно виглядають із шкалубин прусаки (С. Руданський); Дрібне насіння трав дуже сипке й легко просипається крізь щілини й зазори машин (з журналу); Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Чабанівський).