шкопиртнути

СПОТИКА́ТИСЯ (незручно ступаючи, зачіплюючись ногою, втрачати рівновагу), ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ОСТУПА́ТИСЯ, ШПО́РТАТИСЯ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИСЯ розм., ЗАШПО́РТУВАТИСЯ діал., ШКОПИРТА́ТИ діал.; ПЛУ́ТАТИСЯ (у траві тощо). — Док.: спіткну́тися (спотикну́тися), перечепи́тися, оступи́тися, зашпо́ртатися, зашпортну́тися, шкопиртну́ти, заплу́татися. Дмитро іде збоку, плутаючись у бур'янах, спотикаючись на грудках, бо обом на стежці тісно (В. Речмедін); Вибігаючи з кімнати, я перечепився через поріг і мало не впав (Л. Смілянський); Коні оступалися на нерівному крутому схилі (А. Головко); Марія, раз по раз перечіпаючись через пеньки, пішла назад (С. Чорнобривець); Вони (гусенята) дріботіли червоними ніжками. Слідом за гускою, зашпортувались об траву, падали, підводились і бігли далі (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкопиртнути — ШКОПИРТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Однокр. до шкопирта́ти. Лікар не розрахував сили й важко шкопиртнув на арикові, впав, ударившись грудьми об твердий ґрунт з корінням (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  2. шкопиртнути — шкопиртну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. шкопиртнути — -ну, -неш, док., діал. Однокр. до шкопиртати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкопиртнути — ШКОПИРТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.. діал. Однокр. до шкопирта́ти. Лікар не розрахував сили й важко шкопиртнув на арикові, впав, ударившись грудьми об твердий грунт з корінням (Ле, Міжгір’я, 1953. 312). Словник української мови в 11 томах