шкуродер
ЕКСПЛУАТА́ТОР (той, хто привласнює продукти чужої праці), ВИЗИ́СКУВАЧ, ХИЖА́К, КРОВОПИ́ВЕЦЬ розм., КРОВОПИ́ВЦЯ розм., КРОВОЖЕ́Р розм., СПРУТ розм., ПАРАЗИ́Т розм., П'Я́ВКА розм., ЖИВОДЕ́Р розм., ШКУРОДЕ́Р розм., ШКУРОЛУ́П розм., ЖИВОЇ́Д розм., ЖИВОЛУ́П розм. Експлуататор бачить (у гуцулі) лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Г. Хоткевич); На рідкість жорстокими визискувачами виявились поміщики Базилевські (О. Гончар); Пливуть золоті річки і спадають в кишені тим, хто сам не робить, всяким хижакам (М. Коцюбинський); Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти.. всяких.. п'явок і кровопивців (В. Еллан); — А я й не знав, Терентію, що ви такий живодер. Досі думав, що ваша рука лише на карбованці лежить, а тепер ви її на душу положили (М. Стельмах); — Коли забирати землю в живоїдів, то в усіх чисто (І. Муратов). — Пор. гноби́тель.
Значення в інших словниках
- шкуродер — Шкуролуп, шкурник, ШКУРА; (собак) гицель; П. ЕКСПЛУАТАТОР. Словник синонімів Караванського
- шкуродер — див. жорстокий; спекулянт Словник синонімів Вусика
- шкуродер — Гицель Словник чужослів Павло Штепа
- шкуродер — ШКУРОДЕ́Р, а, ч., розм. 1. Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру. – Так воно вже заведено: яка не є шкура на волові, а шкуродер здере її (М. Стельмах). 2. перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них. Словник української мови у 20 томах
- шкуродер — шкуроде́р іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- шкуродер — -а, ч., розм. 1》 Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру. 2》 перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкуродер — ШКУРОДЕ́Р, а, ч., розм. 1. Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру. — Так воно вже заведено: яка не є шкура на волові, а шкуродер здере її (Стельмах, І, 1962, 243). 2. перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них. Словник української мови в 11 томах