шкідливий

ЗГУ́БНИЙ (який загрожує смертю, нещастям чи веде до них), ФАТА́ЛЬНИЙ, ЗГУ́БЛИВИЙ рідко. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З. Тулуб); Фатальний збіг обставин; Метелик летить все ближче, ближче до згубливого світла. Ох, то ж його згуба! (Леся Українка). — Пор. 1. небезпе́чний, 2. шкідли́вий.

ШКІДЛИ́ВИЙ (про людину — який завдає шкоди, збитків комусь, чомусь), ШКОДЛИ́ВИЙ розм., КА́ПОСНИЙ розм., ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм. Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (прислів'я); "Сюди, трусливії Троянці, На бой, шкодливії поганці! Зарились в землю, мов кроти" (І. Котляревський); Особливо видавався між хлопцями Павлушка Янович — чистенько зодягнене, випещене, ледаче й капосне хлоп'я (С. Васильченко); (Завада:) От збиточна дівчина! Двері заперла і не озивається! (І. Франко); На вулиці, серед збитошної дітлашні, дівча люто або весело огризалося (В. Бабляк).

ШКІДЛИ́ВИЙ (який шкодить комусь, чомусь, перев. здоров'ю, погано впливає на когось, щось), НЕЗДОРО́ВИЙ, ЗЛІ́СНИЙ, ВАДЛИ́ВИЙ, ВАДКИ́Й рідше, ПОГА́НИЙ розм., ЗЛИЙ розм., ШКОДЛИ́ВИЙ розм., ОТРУ́ЙНИЙ розм., ТЛІ́ННИЙ книжн. Горький все намовляє мене іти туди (на гору) на ніч, щоб стріти там схід сонця, але я зрікаюсь, бо не спати ніч уважаю шкідливим (М. Коцюбинський); Тут з'являється ангел-утішитель і випроваджує нещасних з темного завулка, з нездорового повітря на свіжий, ясний світ Божий (Н. Кобринська); У рисовому господарстві дуже злісними бур'янами є просянки (з журналу); В багатьох (криницях) вода з точки зору медицини погана (з газети); (Любов:) Бути щасливою самій і дати щастя іншому, що ж тут злого? (Леся Українка); Ще єсть погорджені у племені грибів: Ніхто ніколи їх не смажив і не їв, Одні бо не смачні, а другі ще й шкодливі (переклад М. Рильського); Та пісня має у собі щось отруйне (М. Коцюбинський); Бува, як недруг тлінним духом тобі нашепче щось у вухо, — одплюнь, працюй, будуй і рий (П. Тичина). — Пор. згу́бний.