шорник

ЛИ́МАР (майстер, який виготовляє ремінну збрую), РИ́МАР розм., ШО́РНИК розм. Дядько Микита повів Сашка в Туркенівку, щоб віддати в майстерню до тамтешнього лимаря (Л. Юхвід); Вирізьбляє блискавиця Шви на синім полотні. Римар вносить шмат сириці І сідає при вікні (М. Стельмах); (Конон:) Мене вивчав той шорник, що недавно у попа лагодив хомути (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шорник — Лимар, римар Словник синонімів Вусика
  2. шорник — Лимар, римар Словник чужослів Павло Штепа
  3. шорник — ШО́РНИК, а, ч. Те саме, що ли́мар. Шорник свитнику не товариш (Номис); [Конон:] Мене вивчав той шорник, що недавно у попа лагодив хомути (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  4. шорник — шо́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. шорник — -а, ч. Те саме, що лимар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шорник — ШО́РНИК, а, ч. Те саме, що ли́мар. Шорник свитнику не товариш (Номис, 1864, № 1028); [Конон:] Мене вивчав той шорник, що недавно у попа лагодив хомути (Кроп., II, 1958, 418). Словник української мови в 11 томах