1. Словник синонімів української мови

шпакуватий

СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет.; ПОСИВІ́ЛИЙ (який став сивим); БІЛОГОЛО́ВИЙ (із зовсім сивим волоссям); ШПАКУВА́ТИЙ (з сивиною); СИВОВУ́СИЙ, СИВОЧУ́БИЙ, СИВОЧУПРИ́ННИЙ розм. (про чоловіка); СИВОКО́СА (про жінку). Там сидів на м'якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Деркач показав на худого сивоволосого священика в чорній сутані (Л. Дмитерко); Може, прийде сьогодні той сивоголовий удівець, який іноді вечорами грає на баяні (І. Цюпа); Найвищий бескид — сивоглавий сторож — На перевалі став (П. Дорошко); Вони не помітили, як біля них зупинився сивочолий майор (Ю. Збанацький); Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган, граючи, куняв (М. Коцюбинський); На порозі майстерень з'являється Валерій Іванович і з ним ще хтось: в дорожнім плащі, високий, сивочубий (О. Гончар); В цей час з народу вийшло четверо найстаріших сивовусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко).

СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал.; ПОСІРІ́ЛИЙ (який став сірим); СТАЛЕ́ВИЙ, СТАЛЬНИ́Й, КРИ́ЦЕВИЙ (світло-сірий зі сріблястим полиском); СВИНЦЕ́ВИЙ (темно-сірий, кольору свинцю); ШПАКУВА́ТИЙ, МИША́СТИЙ (перев. про масть коня — темно-сірий); ЧА́ЛИЙ, ДЕРЕШУВА́ТИЙ діал. (про коня — сірий з коричнюватим відтінком). Коло їх (коней) сіріють.. череди сірих степових волів (І. Нечуй-Левицький); Кіт попелястий об ноги терся (О. Іваненко); І димним цвітом жито Цвіте на місці тім (А. Малишко); Козаки з прихованим недовір'ям дивилися на огрядного пана з сталевими, пукатими очима (З. Тулуб); Видно постаті військових і між ними стирчить стрижена голова Яцуби в сталевій своїй сивині (О. Гончар); Очі блиснули холодним крицевим блиском (О. Донченко); По небу блукали свинцеві хмари, провіщаючи грозу (М. Чабанівський); Мишасті коні зовсім побіліли, обліплені снігом (М. Коцюбинський); Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпакуватий — Шпакува́тий: — з сивиною [VII] — сивуватий [24,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. шпакуватий — див. сивий; сірий Словник синонімів Вусика
  3. шпакуватий — ШПАКУВА́ТИЙ, а, е. 1. З сивиною, сивуватий (про людину). Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган,граючи, куняв (М. Коцюбинський); Грубі сльози покотилися долі Василевим лицем і звисли на шпакуватих стрижених вусах (І. Словник української мови у 20 томах
  4. шпакуватий — шпакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. шпакуватий — -а, -е. 1》 З сивиною, сивуватий (про людину). 2》 Темно-сірий (про коня). 3》 Строкатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шпакуватий — Шпакува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шпакуватий — ШПАКУВА́ТИЙ, а, е. 1. З сивиною, сивуватий (про людину). Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган,граючи, куняв (Коцюб., І, 1955, 231); Грубі сльози покотилися долі Василевим лицем і звисли на шпакуватих стрижених вусах (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. шпакуватий — Шпакуватий, -а, -е 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка