шпилькуватий
ГОЛЧА́СТИЙ (укритий голками, із голками), ГОЛКА́СТИЙ, ШПИЛЬЧА́СТИЙ, ШПИЛЬКУВА́ТИЙ, ГІЛЧА́СТИЙ діал. Перед очима в мене завжди стояв наш маленький пінієвий лісок, з червонястими стовбурами, з круглими голчастими кронами (П. Загребельний); — Це, Нелюсю, модрина звичайна.. Одиноке шпильчасте дерево, яке на зиму ронить свої шпильки (Ірина Вільде); Не верба, не ламка тополина, — шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма на зорі (М. Рудь).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпилькуватий — ШПИЛЬКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що шпильча́стий 2. Не верба, не ламка тополина, – шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма на зорі, коли з лампами йдуть шахтарі (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
- шпилькуватий — шпилькува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- шпилькуватий — -а, -е. Те саме, що шпильчастий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпилькуватий — ШПИЛЬКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що шпильча́стий 2. Не верба, не ламка тополина, — шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма на зорі, коли з лампами йдуть шахтарі (Рудь, Дон. зорі, 1958, 24). Словник української мови в 11 томах