шпилюватий

ШПИЛЯ́СТИЙ (який має загострений кінець, верх), ШПИЛЮВА́ТИЙ, ШПИЧА́СТИЙ, ГОСТРОВЕ́РХИЙ, ГО́СТРИЙ, ТОНКОВЕ́РХИЙ. Над оселями височіла шпиляста пожежна башта (О. Десняк); Він шептав щось.., ніби.. глумився з неї (корови), що не могла його вхопити на шпилюваті роги (С. Ковалів); По стрімких шпичастих горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хатинки (М. Коцюбинський); Стоїть висока, рівна, ніби свічка, У гостроверхій шапочці смерічка (Д. Павличко); Над цвинтарем ніби висіла Андріївська гора з гострим верхом (І. Нечуй-Левицький); Тонковерха тополя пахучим листом шелестить (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпилюватий — ШПИЛЮВА́ТИЙ, а, е. У вигляді шпиля; який нагадує шпиль; гострий. Він шептав щось, ніби .. глумився з неї [корови], що не могла його вхопити на шпилюваті роги (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  2. шпилюватий — шпилюва́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шпилюватий — -а, -е. У вигляді шпиля; який нагадує шпиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпилюватий — ШПИЛЮВА́ТИЙ, а, е. У вигляді шпиля; який нагадує шпиль. Він шептав щось, ніби.. глумився з неї [корови], що не могла його вхопити на шпилюваті роги (Ков., Світ.., 1960, 98). Словник української мови в 11 томах