шпуйний

ПРОНИ́ЗЛИВИЙ (про вітер, холод тощо — який завдає неприємного фізичного відчуття), ПРОНИ́ЗУВАТИЙ, ПРОЙМА́ЮЧИЙ рідко, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, РІЗКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ) розм., ПРОНИ́КЛИВИЙ розм., ШПУ́ЙНИЙ діал. Одного ранку Андрись прокинувся від пронизливого холоду (В. Гжицький); Різкий, пронизуватий вітер тріпав прапори (М. Старицький); Хо збирає всю свою потугу: проймаючим холодом віє борода його (М. Коцюбинський); Навесні в Арктиці лютують найдошкульніші морози (М. Трублаїні); Було тепло і пахло юною весною, коли забуваються люті замети, зла віхола й терпкий холод минулої зими (О. Досвітній); Вечірній ущипливий мороз дошкульно нагадував про себе (І. Кириленко); Від сторони ріки тягне проникливим холодом по ногах (Ірина Вільде); Нехай же знову воскресає ніч, І шпуйний вітер і сніжок метлистий (А. Малишко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпуйний — ШПУ́ЙНИЙ, а, е, діал. Пронизливий, різкий (про вітер). Нехай же знову воскресає ніч, І шпуйний вітер, і сніжок метлистий (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  2. шпуйний — шпу́йний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. шпуйний — -а, -е, діал. Пронизливий, різкий (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпуйний — ШПУ́ЙНИЙ, а, е, діал. Пронизливий, різкий (про вітер). Нехай же знову воскресає ніч, І шпуйний вітер, і сніжок метлистий (Мал., Віщий голос, 1961, 36). Словник української мови в 11 томах
  5. шпуйний — Шпуйний, -а, -е О вѣтрѣ: пронзительный, рѣзкій. Словник української мови Грінченка