штифт
СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось); ШТОК, ШТИР, ШТИФТ (металевий циліндричний стрижень); ШВОРІНЬ (ШКВО́РІНЬ рідше) (металевий або дерев'яний стрижень, що є віссю у возі); ПРУТ (тонкий, довгий металевий стрижень); ШПИЛЬ (загострений стрижень на будівлі). Обидва крюки зварювалися не поверхнево, а серцевиною, зчіпалися молекули з молекулами в самій глибині залізного стрижня (І. Сенченко); Бичок упевнено підійшов до рукомийника і став тикати тупим носом у стержень, підхоплюючи губами струмок холодної води (С. Журахович); Сердечник індукційної печі.
Значення в інших словниках
- штифт — [штифт] штиефта, м. (на) штиефт'і, мн. штиефти, штиефт'іў Орфоепічний словник української мови
- штифт — ШТИФТ, а́, ч. Невеликий циліндричний або конічний стержень, який застосовують для нерухомого з'єднання двох деталей машин. Учитель розбирає вузол і показує учням, що .. Словник української мови у 20 томах
- штифт — штифт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- штифт — -а, ч. Невеликий циліндричний або конічний стержень, який застосовується для нерухомого з'єднання двох деталей машин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штифт — (нім. Stift) кріпильна деталь (циліндричний або конічний металевий стрижень), якою з’єднують деталі машин. Словник іншомовних слів Мельничука
- штифт — Штифт, -та; шти́фти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- штифт — ШТИФТ, а́, ч. Невеликий циліндричний або конічний стержень, який застосовується для нерухомого з’єднання двох деталей машин. Учитель розбирає вузол і показує учням, що.. Словник української мови в 11 томах