штрикатися

КОЛО́ТИ (устромляючи в щось що-небудь гостре), КОЛО́ТИСЯ розм., ШТРИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИСЯ розм., ШПО́РТАТИ розм., ШТИРХА́ТИ діал., ШПИРА́ТИ діал. — Док.: уколо́ти, кольну́ти, штрикну́ти, штрикону́ти підсил. шпортну́ти, штирхну́ти, штирхону́ти підсил. шпирну́ти. Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (М. Коцюбинський); Хоч колеться й колеться рожа, — Летить соловейко ізнов (А. Кримський); Івась стояв і боязко дивився на те, що робив Василь. Кожен раз, як той штрикав ножиком у хвостик, по його лиці пробігали уразливі смуги і гидливо кривили рота (Панас Мирний); Він.. несподівано вступає в бійку. Його шпортають ножем під ребра, він потрапляє в лікарню (Григорій Тютюнник); Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить (Марко Вовчок); Хоч Левко і його аж двічі шпирнув ножем у груди, а втретє по горлу різонув, однак-таки Микушченко його поборов (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штрикатися — див. колоти Словник синонімів Вусика
  2. штрикатися — ШТРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. Те саме, що штрика́ти 1, 2. 2. Колоти один одного. Словник української мови у 20 томах
  3. штрикатися — штрика́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. штрикатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Те саме, що штрикати 1), 2). 2》 Колоти один одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штрикатися — ШТРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. Те саме, що штрика́ти 1, 2. 2. Колоти один одного. Словник української мови в 11 томах
  6. штрикатися — Штрикатися, -каюся, -єшся гл. Колоть. Ном. № 13313. Словник української мови Грінченка