штурхнути

ШТОВХНУ́ТИ (коротким різким рухом торкнутися когось, чогось), ШТОВХОНУ́ТИ, ПХНУ́ТИ, ШТУРХНУ́ТИ розм., ШТУРХОНУ́ТИ розм., ШТУРНУ́ТИ розм., ПОПХНУ́ТИ розм., ПИХОНУ́ТИ підсил. розм., ДВИГНУ́ТИ (ДВИ́НУТИ) розм., ТОРСОНУ́ТИ розм., ТУЗНУ́ТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ розм., ТИ́ЦЬНУТИ розм., ТУРНУ́ТИ розм., СУНУ́ТИ розм., ШТУ́РКНУТИ діал., ШТОРХНУ́ТИ діал., ТРУ́ТИТИ діал., ПОТРУ́ТИТИ (ПОТРУ́ЧИТИ) діал., СОВМАНУ́ТИ діал.; КО́ПНУТИ (ногою); ПІДШТОВХНУ́ТИ, ТОРКНУ́ТИ (злегка); ДОВБОНУ́ТИ розм. (з силою). Хтось жартома штовхнув його, він поточився і наступив Денисові на ногу (Григорій Тютюнник); Обережно натиснула (Леся) клямку і пхнула боком двері (М. Олійник); Голубничий підійшов до дверцят,.. штурхнув чоботом деревину, й дверцята одчинилися (С. Голованівський); Миколка, мабуть, штурхонув брата під бік, бо той залементував (П. Автомонов); Другий бурлака попхнув Василину в плечі (І. Нечуй-Левицький); Як пихоне (дівчина) його руками своїми, так Чіпка й клюнув носом у зелену траву (Панас Мирний); В одну мить, двигнувши ногою одного солдата, вдарив другого навідліг кулаком і кинувся тікати (І. Микитенко); Він не дав мені далі й слова промовити. Як торсоне мене в спину (І. Нечуй-Левицький); Та мене й стуснув у груди (Словник Б. Грінченка); Христя стусонула.. його ногою так, що він, Северко, не торкнувшись лежанки, полетів на долівку (А. Іщук); — А чого приходив цей? .. — не підібравши відповідного зневажливого слова, Янкович тицьнув у бік Аджема (Є. Куртяк); Антосьо схопивсь, стукнув дверцями, турнув кріселко (А. Свидницький); То ти на когось наторкнувсь, то тебе сунули (Марко Вовчок); Отож я.. навчителя то таки ліктем у груди штуркнув (Лесь Мартович); Анна, до крайності роздразнена і зворушена, трутила її майже з мужеською силою в груди (О. Кобилянська); Потрутиш панську худобину, Собаку вдариш,.. — Три шкіри спустять гайдуки (І. Франко); Пані тільки ногою мене совманула та зараз і звеліла дівчатам до хати однести (Марко Вовчок); Сердито копнув (Дем'янчук) ногою матрац (С. Журахович); — Чого ж ти запишалась, як порося на орчику? — підштовхнув її трьома пальцями Карпо (М. Стельмах); Денис торкнув ліктем Романа. Веселі Денисові очі ніби реготались (І. Нечуй-Левицький); Спасибі йому, не влучив (німець). Разів скільки довбонув при спині й пішов (І. Ле). — Пор. 2. уда́рити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурхнути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
  2. штурхнути — ШТУРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, чим і без дод., розм. Однокр. до шту́рха́ти. Парубки не слухають його та товпляться в хату, а тут на той галас де не взялись наймит із наймичкою, убігли в хату, за рогач та макогін, як штурхнуть одного, другого... Словник української мови у 20 томах
  3. штурхнути — шту́рхну́ти дієслово доконаного виду штурхну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. штурхнути — штурхну, штурхнеш; док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до штурхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. штурхнути — ШТУРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до шту́рха́ти. Парубки не слухають його та товпляться в хату, а тут на той галас де не взялись наймит із наймичкою, убігли в хату, за рогач та макогін, як штурхнуть одного... Словник української мови в 11 томах
  6. штурхнути — Штурхнути, -хну, -неш гл. Однокр. отъ штурхати. Дайте нам курку, бо в вікно штурхну. Чуб. IІI. 431. Словник української мови Грінченка