шульга

ЛІВША́ (той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою), ЛІВА́К діал., ЛІВКУ́Т діал., ШУЛЬГА́ заст. Лівша він (прапорщик), з лівої, кажуть, рубає, але рубає так, що інший і правою не вруба! (О. Гончар); Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Шульга — Шульга́ прізвище Орфографічний словник української мови
  2. шульга — Лівиця, ліва рука; ліва нога, (хто) лівак, сов. лівша. Словник синонімів Караванського
  3. шульга — ШУЛЬГА́¹, и́, заст. 1. ж. Ліва рука або нога. Коли пішком – то марш шульгою, Коли верхом – гляди ж, право́ю, Щоб шкапа скочила вперед (І. Котляревський). 2. ч. і ж. Лівша (про людину). Словник української мови у 20 томах
  4. шульга — I -и, заст. 1》 ж. Ліва рука або нога. 2》 ч. і ж. Лівша (про людину). II -и, ж., діал. Омела. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Шульга — Шульга, Микола Олександрович Шульга, Раїса Петрівна Філософський енциклопедичний словник
  6. Шульга — Шульга́, -ги́, -зі́ (прізв.). Шульжи́н, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шульга — ШУЛЬГА́¹, и́, заст. 1. ж. Ліва рука або нога. Коли пішком— то марш шульгою, Коли верхом — гляди ж, право́ю, Щоб шкапа скочила вперед (Котл., І, 1952, 190). 2. ч. і ж. Лівша (про людину). Словник української мови в 11 томах
  8. шульга — Шульга, -ги ж. 1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед. Котл. Ен. 2) Лѣвша. Мирг. у. 3) раст. Uiskum album L. ЗЮЗО. І. 141. Словник української мови Грінченка