шумка
ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.; ДУ́МА (народна ліро-епічна, сольна); ДУ́МКА (народна, часто журлива); КОЛОМИ́ЙКА (українська західна народна типу частівки); ЧАБАРА́ШКА діал., ШУ́МКА діал. (до танцю, перев. жартівлива); ШАНСОНЕ́ТКА (жартівливого характеру, часом фривольного змісту). Зійдемося на вигін за містом, де вітряки стоять, та як заспіваємо пісні, — аже на усе місто чути (Панас Мирний); Під час вишивання.. можна і лекцію послухати, гарну співанку вивчити (О. Маркуш); Погуляю понад морем Та розважу своє горе, Та Україну згадаю, Та пісеньку заспіваю (Т. Шевченко); Співаночки, складаночки, я вас не складала. Складали вас парубочки, а я переймала (коломийка); Народні думи — це великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту (з підручника); Він почав коломийкою, далі перейшов на тужливу думку (І. Франко); Сахно засвистала веселенької шансонетки (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- шумка — Жартівлива народна пісня [XIII] Словник з творів Івана Франка
- шумка — див. ПІСНЯ. Словник синонімів Караванського
- шумка — Українська та польська народна пісня — танець, подібна до коломийки. Музичний розмір 2/4, темп жвавий. Словник-довідник музичних термінів
- шумка — ШУ́МКА, и, ж., діал. Коротка танцювальна пісня веселого, жартівливого змісту; танець на музику цієї пісні; чабарашка. Грав він півгодини і закінчив, як звичайно по-циганськи – веселими підскочними козачками та шумками (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах
- шумка — шу́мка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири шу́мки діал. Орфографічний словник української мови
- шумка — -и, ж., діал. Коротка танцювальна пісня веселого, жартівливого змісту; танець на музику цієї пісні; чабарашка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шумка — ШУ́МКА, и, ж., діал. Коротка танцювальна пісня веселого, жартівливого змісту; танець на музику цієї пісні; чабарашка. Грав він півгодини і закінчив, як звичайно по-циганськи — веселими підскочними козачками та шумками (Мак., Вибр., 1954, 330). Словник української мови в 11 томах
- шумка — Шумка, -ки ж. 1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть. Федьк. І. 26. 2) Родъ танца. Словник української мови Грінченка