шури-мури

ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІ мн., ЛЮ́БІСТЬ рідше, РОМА́Н розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ШУ́РИ-МУ́РИ мн., розм., АМУ́РИ мн., розм. заст., РОМА́НС діал. Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Ю. Яновський); Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Та уже нам, мій миленький, в любості розлука (коломийка); Вже не один роман був в житті гарного Селаброса. До його краси, до його повних червоних уст липнули молоді й панни, й панії (І. Нечуй-Левицький); З великою неохотою йшов Захарко до Кирила говорити про фіглі-міглі наймолодшої невістки Оксани, яка, промучившись півроку з Зяриком, крадькома знаходила собі втіху з Карпом... (А. Іщук); (Фенька:) Прибічники Андрія Дудки.. захопили власть!.. А він розводить шури-мури з Люською! (Я. Мамонтов); Вона була зроду така, що не любувалася в ніяких романсах.. Коли ж кому мило її поцілувати, то що це їй вадить? (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шури-мури — ШУ́РИ-МУ́РИ, шу́рів-му́рів, мн., розм. Любовні справи, пригоди. – Якщо вже ти недоліткові дозволяєш любовні шури-мури, то хай на мотоцикл та й жене собі на побачення (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. шури-мури — шу́ри-му́ри множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  3. шури-мури — мн.; жрм. Флірт; любовні пригоди. Хабарництво, пиятики з будь-якого приводу і "просто так", розпуста — "шури-мури старих пердунів, ґвалтування бутончиків-першокурсниць на заліках чи екзаменах, безкінечний оральний секс" <... Словник жарґонної лексики української мови
  4. шури-мури — шурів-мурів, мн., розм. Любовні справи, пригоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шури-мури — ШУ́РИ-МУ́РИ, шу́рів-му́рів, мн., розм. Любовні справи, пригоди. — Якщо вже ти недоліткові дозволяєш любовні шури-мури, то хай на мотоцикл та й жене собі на побачення (Гончар, Тронка, 1963, 107). Словник української мови в 11 томах