шуря-буря

I. ВИ́ХОР (рвучкий круговий рух вітру, сильний, поривчастий вітер), ВЕРЕМІ́Я розм., ШУ́РА-БУ́РА (ШУ́РЯ-БУ́РЯ) розм., КРУ́ТЕНЬ діал. Тут раптом вихор налетів, і дерева здригнули (Леся Українка); Зоїна постать поступово тане у веремії світлих сніжинок (О. Гуреїв); Похилились квітки, Посумніли.. Шуря-буря пройшла — Вони знов піднялись (І. Франко); Позирав (Левченко).. на всі дороги, над якими летіла хурделиця. — Не видать і не чуть ані пари. Тільки крутень крутить (І. Микитенко). — Пор. I. урага́н.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуря-буря — Вихор, с. смерч; П. шарварок, розгардіяш, стовпотворіння. Словник синонімів Караванського
  2. шуря-буря — див. вихор Словник синонімів Вусика
  3. шуря-буря — ШУ́РЯ-БУ́РЯ див. шу́ра-бу́ря. Словник української мови у 20 томах
  4. шуря-буря — шу́ря-бу́ря іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. шуря-буря — див. шура-буря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шуря-буря — Шу́ря-бу́ря, шу́рі-бу́рі, -рею-бу́рею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шуря-буря — ШУ́РЯ-БУ́РЯ див. шу́ра-бу́ря. Словник української мови в 11 томах
  8. шуря-буря — Шуря-буря ж. Вихрь. Словник української мови Грінченка