1. Словник синонімів української мови

юпка

КОРСЕ́ТКА (КЕРСЕ́ТКА) (верхній жіночий одяг — безрукавка, пошита в талію з кольорової тканини), КОРСЕ́Т (КЕРСЕ́Т), КОРСЕТИ́НА (КЕРСЕТИ́НА) розм. (стара або благенька); Ю́ПКА, ЮПЧИ́НА розм. (подібний одяг, але довгий і перев. з рукавами). На подвір'ї перед ґанком стоїть дівчинка років семи в корсетці, обкладеній плисом (А. Шиян); Привіз (Сергій) їй усяких гостинців коштовних, не тільки черевики, та й на корсет черкасину (Марко Вовчок); Стара.. обтрусила крейду з свого керсета (Грицько Григоренко); У куточку коло дверей стояла бабуся, боса, в корсетині порваній (А. Тесленко); Посеред хати Зінька, як привид, — в розстебненій юпці, простоволоса (А. Головко); Огрядна молодиця, не дивлячись на холод, у легенькій юпчині тягне воду з колодязя (Панас Мирний). — Пор. безрука́вка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юпка — ЮПКА, ЮБКА Верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки. Ой продала дівчинонька юпку Та купила козакові губку. Губку за юпку купила, Бо козака вірно любила (пісня); Василина прийшла до батька гарно вбрана. Літературне слововживання
  2. юпка — [йупка] -пкие, д. і м. -пц'і, мн. йупки, йупок дв'і йупкие Орфоепічний словник української мови
  3. юпка — моск. спідниця це див. жакет Словник чужослів Павло Штепа
  4. юпка — -и, ж. 1》 Верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки (перев. з рукавами). 2》 заст. Чоловічий короткополий каптан з домашнього тонкого сукна, пошитий у талію, зі складками і стоячим коміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. юпка — Ю́ПКА, и, ж. 1. Верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки (перев. з рукавами). [Настуся:] Якби пустили на музики, То я б кісники заплела, Наділа б жовті черевики, Червону б юпку одягла́ (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. юпка — ю́пка іменник жіночого роду верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки; чоловічий короткополий каптан з домашнього тонкого сукна * Але: дві, три, чотири ю́пки Орфографічний словник української мови
  7. юпка — Короткий, до колін, верхній укр. народний одяг із білого сукна, з вузеньким стоячим коміром і клинами, ззаду в талії обшитий чорними нитками; застібалася шкіряними ґудзиками; у 60-х XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  8. юпка — Ю́пка, -пки, -пці; ю́пки́, юпо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. юпка — Ю́ПКА, и, ж. 1. Верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки (перев. з рукавами). [Настуся:] Якби пустили на музики, То я б кісники заплела, Наділа б жовті черевики, Червону б юпку одягла́ (Шевч. Словник української мови в 11 томах