ялинник

ЯЛИ́ННИК (ялиновий ліс, гай), ЯЛИ́НА. З-за вершечків молодого ялинника висунувся місяць (В. Гжицький); Пастух дрімав у холодку в ялині (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ялинник — ЯЛИ́ННИК, а, ч., збірн. Ялиновий ліс, гай. В густому ялиннику Ярема вмостився на свою торбу, підняв комір плаща, сидів, ждав, слухав (П. Загребельний); Жінка бігла, продираючись крізь хащі молодого ялинника (О. Донченко); З-за вершечків молодого ялинника висунувся місяць (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  2. ялинник — яли́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ялинник — -а, ч. Ялиновий ліс, гай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ялинник — Яли́нни́к, -ку́, в -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ялинник — ЯЛИ́ННИК, а, ч. Ялиновий ліс, гай. В густому ялиннику Ярема вмостився на свою торбу, підняв комір плаща, сидів, ждав, слухав (Загреб., Шепіт, 1966, 343); Жінка бігла, продираючись крізь хащі молодого ялинника (Донч., III, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах
  6. ялинник — Ялинник, -ка м. Ельникъ, еловый лѣсъ. Желех. Словник української мови Грінченка