ялозити

ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм., УМА́ЗАТИ (ВМА́ЗАТИ) перев. чим, розм. рідше; ЗАМАЗУ́РИТИ розм., ЗАМУ́РЗАТИ розм. (звичайно обличчя); ВИ́ВАЛЯТИ розм., ПОВАЛЯ́ТИ розм., ЗАВОЗИ́ТИ розм., ВИ́ВОЗИТИ розм., ЗАШМАРУВА́ТИ розм., ОБШМАРУВА́ТИ (ОШМАРУВА́ТИ) розм., ВИ́ШМАРУВАТИ розм., ЗАТЯГА́ТИ розм., ЗАТАСКА́ТИ розм., ЗАВАЛЯ́ТИ діал., ЗАМИ́ЗКАТИ діал., ЗАШУРУВА́ТИ діал., ВИ́ШУРУВАТИ діал. (перев. одяг — забруднити кругом, з усіх боків внаслідок неохайного користування, довгого носіння і т. п.); ЗАМА́ЦАТИ розм., ЗАХВАТА́ТИ розм., ЗАТАЛА́ПАТИ діал. (забруднити, часто беручи, хапаючи руками); ЗАПЛЯМУВА́ТИ, ЗАПЛЯМИ́ТИ розм., СПЛЯМИ́ТИ рідше, СПЛЯМУВА́ТИ рідше, ОБПЛЯМИ́ТИ рідко (забруднити, залишивши плями); ЗАМАСТИ́ТИ розм., ОБМАСТИ́ТИ розм., УМАСТИ́ТИ (ВМАСТИ́ТИ) розм., ОБКВА́ЦЯТИ (ОБКВА́ЦАТИ) розм. (звичайно якою-небудь в'язкою, липкою масою, речовиною); ЗАБОЛОТИ́ТИ (гряззю, багном); ЗАЯЛО́ЗИТИ, ЗАСА́ЛИТИ, ЗАСМАЛЬЦЮВА́ТИ, ВИ́ЯЛОЗИТИ розм., ЗАМУСО́ЛИТИ розм., ОБСМАЛЬЦЮВА́ТИ розм. (чим-небудь жирним по всій поверхні). — Недок.: брудни́ти, забру́днювати, каля́ти, ма́зати, зама́зувати, вима́зувати, убира́ти (вбира́ти), заги́джувати, ума́зувати (вма́зувати), замазу́рювати, заму́рзувати, му́рзати, валя́ти, обшмаро́вувати (ошмаро́вувати), зата́скувати, ми́зкати, зама́цувати, плями́ти, плямува́ти, заплямо́вувати, масти́ти, зама́щувати, обма́щувати, ума́щувати (вма́щувати), заболо́чувати, заяло́жувати, яло́зити розм. заса́лювати, засмальцьо́вувати, замусо́лювати, обсмальцьо́вувати. Мокре пале листя шелестить так смутно... та й сукню може забруднити, покаляти (Леся Українка); Тико вибруднив руки і хотів їх помити, присівши біля води (М. Трублаїні); — Який чорт наддав вам закидати ванну, закаляти її своїми брудними колодками? (Я. Качура); — Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький); Нові з фабричної тканини штани на колінах він вимазав у фарбу (С. Чорнобривець); Не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, — мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); Убрав ноги в куряву (Словник Б. Грінченка); Старий дід замурзав морду (юшкою) трохи не по самі вуха (І. Нечуй-Левицький); (Надія:) Це дорогий у мене килим: такого другого де його тепер і знайти, а ви його мені завозите, помнете (С. Васильченко); Ввійшов (Невеличкий) досередини, обмацав доокола стіни, але не намацав нічого, лиш заваляв собі чимсь пальці (І. Франко); Носили пісок.., зашурували одежу, запорошили собі очі (Леся Українка); Обзирали (дами) свої сукні, щоб не сплямити дотиком об цеглу, каміння (І. Франко); Скакала (Мишка) йому на ногу і умастила землею штани (М. Коцюбинський); Заболотити чоботи; — Оце тисяча обстрьопаними, старими бумажками ... Та й заялозили ж їх діди та баби! (І. Нечуй-Левицький); Глянь, як засалив рукава (Словник Б. Грінченка); — Ти де, дівчисько, так свою пику засмальцювала? — пожартував Гнат (М. Стельмах).

МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ, НАМА́ЩУВАТИ, НАШМАРО́ВУВАТИ, НАТИРА́ТИ (покривати що-небудь зверху); БІЛИ́ТИ, ВИБІ́ЛЮВАТИ, ОББІ́ЛЮВАТИ (білою глиною, вапном, крейдою тощо); ОБВАЛЬКО́ВУВАТИ (обліплюючи стіни товстим шаром глини); ШПАРУВА́ТИ (щілини, заглибини глиною); ПРОМА́ЗУВАТИ, ПРОМА́ЩУВАТИ (мастилом, спеціальним розчином тощо; взагалі щось чим-небудь); ПРИМА́ЗУВАТИ, ПРИМА́ЩУВАТИ (злегка або частково); ЯЛО́ЗИТИ розм. (щось чим-небудь жирним).. — Док.: зма́зати, пома́зати, змасти́ти, обма́зати, обмасти́ти, ви́мазати, ви́мастити, обшмарува́ти, нама́слити, нама́зати, намасти́ти, нашмарува́ти, нате́рти, побіли́ти, ви́білити, оббіли́ти, обвалькува́ти, пошпарува́ти, прома́зати, промасти́ти, прима́зати, примасти́ти, об'яло́зити. Наймит.. мазав хазяйські чоботи (Марко Вовчок); Другого дня Параска з невісткою заходилися мазати хату (К. Гордієнко); Люди сиділи й писали листи перед завтрашнім наступом й мастили зброю (Ю. Яновський); По всенькому селу починають мастити хати (Є. Гуцало); На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя салом (О. Гончар); Машини одна за одною під'їжджали на трек. Їх змазували, заправляли бензином (Л. Дмитерко); Діди-садоводи, уважно оглядаючи кожне дерево, обрізали сухі гілки, жінки обмазували вапном стовбури (Ю. Збанацький); .- Як білки, видерлися наші молодики по кодинах, обмастили їх смолою та підпалили (З. Тулуб); Призьбу (мати) вимазувала жовтою глиною (В. Гжицький); Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав носом (М. Стельмах); Оленка рішуче бере печатку "Зроблено вірно" і починає намазувати її (В. Собко); Вона завсігди дуже намащувала над чолом коси помадою, щоб затаїти ті перші прикмети доходжалих літ (І. Нечуй-Левицький); — Що вам заграти, великоможна пані? — спитав Шарго, натираючи смичок шматком каніфолі (М. Томчаній); Настя стала на лежанці і почала білити грубу (І. Нечуй-Левицький); (Ганна:) Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила (М. Кропивницький); Солдати почали готувати маскувальні халати, оббілювати крейдою автомати, котушки з намотаним дротом (П. Автомонов); За осиковим переліском бовваніло з десяток наметів і кілька великих недобудованих куренів-казарм з обплетеними лозою стінами, які козаки обвальковували глиною (С. Добровольський); Вони заходилися шпарувати щілини й дірки в стінах будинку (Ю. Мокрієв); Промазати шви; Примазувати припічок; Із ріпи підставляли зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (І. Котляревський).