ярижник

ГУЛЬВІ́СА розм. (той, хто любить гуляти, живе легковажно), ГУЛЯ́КА розм., БА́ЙДА розм., ЯРИ́ГА розм., заст., ЯРИ́ЖКА розм., заст., ЯРИ́ЖНИК розм., заст., ГУЛЬТЯ́Й зневажл., ГОЛЬТІПА́КА (ГУЛЬТІПА́КА) зневажл., ГАЛГА́Н діал. Щастя те, що з сина не ферт і не гульвіса: з п'ятого класу гімназії він допомагав матері, ганяючи по репетиціях (Ю. Смолич); Гуляка, горлаючи молодецьку пісню, вийшов на дорогу (А. Шиян); Всім до мене байдам байдуже (М. Бажан); Паливоди і волоцюги, Всі зводники і всі плути; Ярижники і всі п'янюги.. Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Котляревський); Полюбила гультяя, Гірка доля моя (пісня); — Дуже, дуже багато швендяє сюди гольтіпак, що, нічого не вміючи і нічого не знаючи, туди хочуть за добрими людьми (Г. Квітка-Основ'яненко); Ці галгани і розбишаки або гинуть у бою, або татари женуть їх, як отару в неволю (З. Тулуб). — Пор. 1. безпу́тник, ле́дар, неро́ба, 1. обі́дранець, п'яни́ця.

П'ЯНИ́ЦЯ (той, хто зловживає алкогольними напоями), АЛКОГО́ЛІК, ПИТУ́ЩИЙ, ПИТЕЦЬ, ПИЯ́К (ПИЯ́КА) розм., ВИПИВА́КА розм., ОПИЯ́КА розм., ПРОПИЯ́КА зневажл., П'ЯНИ́ЧКА зневажл., П'ЯНИ́ЧЕНЬКА зневажл., П'ЯНЧУ́ЖКА зневажл., П'ЯНЮ́ГА лайл., П'ЯНЧУ́ГА лайл., П'ЯНДИ́ГА лайл., ЗАПИЯ́КА розм. рідше, ПИВОРІ́З заст., ПРОПІ́Й заст., ЯРИ́ГА заст., ЯРИ́ЖНИК заст., ЯРИ́ЖКА заст. зневажл. Він виявився п'яницею, та таким, що п'є без просипу (О. Гончар); Він показав на повний келих і жадібно, тремтячими губами, як алкоголік, випив сам, плеснувши зопалу вином собі на жилетку (Л. Смілянський); (Пріська:) Ще гірш серце почало боліти! Він питущий, а як нап'ється, то як звір!.. (М. Кропивницький); Найзапекліші пияки та п'янчуги перед ним смирнішали одразу (О. Гончар); — Я не люблю випивак, Соромно і бридко дивитися на п'яного (П. Кочура); — З якої ласки не спати мені по ночах, щоб який опияка, підкравшись, не злякав гетьманської молодої? (П. Куліш); Тільки що не найгірші пропияки випивали з ним разом після (получки) (О. Іваненко); А цього п'яничку Федора справді треба в руки взяти.., щоб кинув свою п'яну компанію (Д. Ткач); Писар, здається, нічого собі, добродушний дідок, п'яниченька тільки гіркий: ніс червоний, як буряк (С. Васильченко); Чоловіка її знаю... Так ледачий... п'янчужка був... (Панас Мирний); А горілку пити, гуляти — Махамед усім п'янюгам привід дає! (Панас Мирний); (Гаврило:) Воно б не шкодило запияк замикати. (Конон:) Замикають, та не помага (М. Кропивницький); (Шкварковський:) Певно, скиталець із бурси, пиворіз голодний (І. Карпенко-Карий); Ой, пропою, пропою, Пропала я з тобою (пісня); Там правив каюком Тигренко, Із Стехівки то шинкаренко, І віз з собою сто яриг (І. Котляревський); — Ярижник старий! — презирливо цідить Варвара (М. Стельмах).