єдиноутробний
РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙ розм., РОДИ́МИЙ розм.; ПИТИ́МИЙ заст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙ книжн. (народжений тією ж матір'ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає? Хто заплаче надо мною, Як рідна дитина? (Т. Шевченко); Як це буває в хорошій сім'ї, яка не забуває, що вони — кровна рідня, — стан гострої неприязні (між братами) існував недовго (Григорій Тютюнник); Тепер мені щиро скажи і повідай одверто: Справді сином родимим доводишся ти Одісею (переклад Бориса Тена); Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (Марко Вовчок); Хоч ця людина була, як то кажуть, його єдиноутробним братом, вона в той же час йому чужа (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- єдиноутробний — див. родич Словник синонімів Вусика
- єдиноутробний — Одної матері Словник чужослів Павло Штепа
- єдиноутробний — єдиноутро́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- єдиноутробний — -а, -е, книжн. Народжений тією ж матір'ю; рідний тільки по матері (про дітей). || розм. Який народився від тієї самої матері й від того самого батька; рідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- єдиноутробний — ЄДИНОУТРО́БНИЙ, а, е, книжн. Народжений тією ж матір’ю; рідний тільки по матері (про дітей). Над рікою Тясьмином, у селі Кам’янці, в маєтку Давидових, єдиноутробних братів Раєвського, ..він [О. Словник української мови в 11 томах