ізумрудний

ЗЕЛЕ́НИЙ (який має колір зелені, трави і т. ін.); СМАРА́ГДОВИЙ, ІЗУМРУ́ДНИЙ рідше, МАЛАХІ́ТОВИЙ (яскраво-зелений). Я для тебе в зеленому мареві трав журну айстру сьогодні зірвав (В. Сосюра); Може, то казка знадлива тії смарагдові луки, плеск тепловодої річки, злотоіскристі піски? (Леся Українка); Ізумрудна, блискуча, з перлистою ніжною піною Хвиля котиться, грає (М. Вороний); Дивилась (Дарина) на далекі вогні, і їх відблиск застиг у її великих малахітових очах (В. Собко). — Пор. зеленкува́тий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізумрудний — ізумру́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ізумрудний — -а, -е. 1》 Прикм. до ізумруд; смарагдовий. || Оздоблений смарагдами. 2》 Який має яскраво-зелений колір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ізумрудний — ІЗУМРУ́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ізумру́д; смарагдовий; // Оздоблений смарагдами. Ізумрудний перстень. 2. Який має яскраво-зелений колір. Ізумрудним килимом вкрилися поля, зайняті озимими (Рад. Укр., 5.V 1963, 1). Словник української мови в 11 томах