інде

КУДИ́-НЕ́БУДЬ (у якесь невизначене або байдуже яке місце), КУДИ́СЬ, ДЕ-НЕ́БУДЬ, ДЕ розм.; КУДИ́-І́НДЕ розм., ДЕІ́НДЕ розм., І́НДЕ розм. (в інше місце). — Ти йди куди-небудь подалі від наших місць, де тебе не знають (Григорій Тютюнник); Приємно було.. підставляти лице під сонце і вітер і йти кудись без цілі (М. Коцюбинський); Було йому найлюбіше.. оттакеньки де-небудь поїхати (Марко Вовчок); — А я хочу двадцять карбованців, — кажу. — Дасте, то зостанусь, а ні, то піду де в друге місце служити (Марко Вовчок); "А бий тебе сила Божа! — думає Максим. — Хоч би вже повели куди-інде..." (Панас Мирний). — Пор. бу́дь-куди.

ПОДЕ́КУДИ (у деяких місцях), ДЕ-НЕ-ДЕ́, ДЕІ́НДЕ рідше, МІСЦЯ́МИ, І́НДЕ, ДЕСЬ-НЕ-ДЕ́СЬ розм., ТАМ-СЯ́М розм., ТАМ І СЯМ (ТО ТАМ) (ТО СЯМ) розм., ДЕ́КУДИ розм. По долині понад водою стояв туман густими пасмами, подекуди вже розірваними (І. Нечуй-Левицький); Хата осунулась... Стріха місцями повигнивала, покрівля де-не-де провалилася, вікна побиті (Панас Мирний); Зимою були великі сніги, так деінде закидало, що аршинів у три було, а усюди на рівному і не було менш аршина (Г. Квітка-Основ'яненко); Чорвоніє по пустині Червона глина та печина, Бур'ян колючий та будяк, Та інде тирса з осокою В яру чорніє під горою (Т. Шевченко); Десь-не-десь стирчить по одному невеличкому будячкові (І. Франко); Там і сям.. на сонці грілися жовті гадюки (А. Кримський); Ще тільки декуди блищить рілля у чорно-синій соковитій барві, Ще календар не означив весни (М. Рильський).