індиферентизм

БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм. (втрата зацікавлення); АПА́ТІЯ (байдужість, млявість, в'ялість); БЕЗПРИ́СТРАСНІСТЬ (відсутність почуттів, пристрастей); ПРОХОЛО́ДНІСТЬ розм. (у ставленні до кого-, чого-небудь); НЕУВА́ГА, НЕУВА́ЖНІСТЬ, НЕУВА́ЖЛИВІСТЬ рідше (до кого-чого — відсутність належної уваги до когось, чогось); ЗНЕВА́ГА підсил, ПРЕЗИ́РСТВО підсил. (до чого — повна байдужість до того, що іншим зовсім не байдуже). Мати.. була.. здивована з його байдужості до любимої (улюбленої) справи та з неуваги до материної турботи (Ю. Яновський); Крадіжки, неслухняність, п'янство, байдужність, вбивство душі і тіла густою хмарою нависали над головами (М. Коцюбинський); Серед звичайних російських громадян усяких напрямків панує повнісінький індиферентизм до Галичини (М. Драгоманов); Вона (осінь) закриває перспективи, відбиває ясність, оживлює сумніви та знеохоту (І. Франко); Вона й собі стала якось проворніша й веселіша і вийшла з своєї звичайної апатії (І. Нечуй-Левицький); — Роздягайсь, — сказав Артем, трохи здивований неуважністю матері до гостя, але не догадуючись про причину (А. Головко); В інших камерах було інакше. Тут поруч зі смертю буяло життя — сумне, інколи веселе, а в цілому повне презирства і зневаги до смерті (Ю.Збанацький).