інсценувати

ІНСЦЕНУВА́ТИ недок. (влаштовувати що-небудь з метою введення когось в оману), ІНСЦЕНІЗУВА́ТИ, РОЗІ́ГРУВАТИ. — Док.: інсценува́ти, інсценізува́ти, розігра́ти. Другого дня повернувся нарешті Джантемир.. Шаукен розіграла перед усім аулом палку радість, кинулася йому на шию (З. Тулуб)

УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ) що (діючи певним чином, приховувати свої справжні наміри, почуття тощо з певною метою), ПОКА́ЗУВАТИ, ПРИКИДА́ТИСЯ, ІНСЦЕНУВА́ТИ. — Док.: уда́ти (вда́ти), показа́ти, прики́нутися, інсценува́ти, почини́тися заст. Він старанно вдавав, що сказане цим молодиком його не обходить (Ю. Шовкопляс); Кожний намагався показати, що він не злякався (М. Коцюбинський); Молода намагалася вгадати: спить її чоловік чи тільки прикидається (М. Томчаній); Олександр Бєляєв обманює командира ворожого міноносця, інсценуючи масове самогубство команди підводного човна (з журналу); Починилась моя дружина хворою (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інсценувати — рос. инсценировать 1. Штучно відновити якусь подію для створення ілюзії істинності. 2. Щось влаштувати, відобразити з метою ввести когось в оману. Eкономічна енциклопедія
  2. інсценувати — інсценува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. інсценувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Те саме, що інсценізувати 1). 2》 перен. Влаштовувати, зображати що-небудь, маючи на меті ввести когось в оману. Інсценувати напад. Інсценувати істерику. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інсценувати — інсценува́ти (від iн... і сцена) 1. Надати літературному творові драматичної форми для постановки його в театрі, на радіо, телебаченні. 2. Штучно відновити якусь подію для створення ілюзії істинності. 3. Щось влаштувати, відобразити з метою ввести когось в оману. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інсценувати — Інсценува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. інсценувати — ІНСЦЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Те саме, що інсценізува́ти 1. 2. перен. Влаштовувати, зображати що-небудь, маючи на меті ввести когось в оману. Інсценувати напад; Інсценувати істерику. Словник української мови в 11 томах