1. Словник синонімів української мови

інтересувати

ЦІКА́ВИТИ кого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИ кому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). — Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти. Нерозв'язана загадка цікавить, навіває жаль або тугу (І. Франко); Данило, хвилюючись, починає говорити, і його оповідання відразу зацікавлює воєнкома (М. Стельмах); — Ви, очевидячки, в якійсь справі до мене? — Так. В справі, яка, наскільки я зміг зрозуміти, не може вас не інтересувати (А. Головко); Було в дівчині щось таке, що й привабило Ярину (С. Скляренко); Він закривається очима й плечима, йому ніщо не рупить (Ганна Барвінок); Це почало мене інтригувати. Невже він стежить за мною? (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтересувати — інтересува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. інтересувати — -ую, -уєш, недок., перех. Те саме, що цікавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інтересувати — Інтересува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. інтересувати — ІНТЕРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Те саме, що ціка́вити. Його [І. Франка] інтересують соціальні й економічні сторони .. життя, гніт, страждання (Коцюб., III, 1956, 36); — Ви, очевидячки, в якійсь справі до мене? — Так. В справі, яка.. не може вас не інтересувати (Головко, II, 1957, 480). Словник української мови в 11 томах