інфлуенца

ГРИП (інфекційна хвороба, яка вражає переважно органи дихання), ІНФЛЮЕ́НЦА (ІНФЛУЕ́НЦА) заст.; ІСПА́НКА (важка форма). — У нас фізик у школі захворів. Вірус. Азіатський грип (В. Кучер); Я якось чотири дні не виходила з хати через інфлуенцу (Леся Українка); Ці пасажири розвозили тиф і шлункові хвороби, сіяли сухоти й іспанку (П. Кочура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інфлуенца — ІНФЛУЕ́НЦА, ІНФЛЮЕ́НЦА, и, ж., заст. Грип. Ольга Антонівна ніяк наслідків інфлюенци не позбудеться (Леся Українка); – Дехто помилково думає, що інфлюенца зовсім незначна хвороба, на яку не варто звертати серйозної уваги, – сказав Козел.. Словник української мови у 20 томах
  2. інфлуенца — інфлуе́нца іменник жіночого роду грип арх. Орфографічний словник української мови
  3. інфлуенца — інфлюенца, -и, ж. 1》 Те саме, що грип. 2》 Гостра, дуже заразна хвороба коней, що спричинюється фільтрівним вірусом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інфлуенца — інфлуе́нца, інфлюе́нца (італ. influenza, від лат. influo – вливаюсь, проникаю, поширююся) 1. Те саме, що й грип. 2. І. коней – гостра, дуже заразна хвороба коней, що спричинюється фільтрівним вірусом. Словник іншомовних слів Мельничука