1. Словник синонімів української мови

ініціатор

ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає яку-небудь важливу справу, закликає до цього), ІНІЦІА́ТОР, ПІОНЕ́Р, ЗАСТРІ́ЛЬНИК. Саме вільшанська молодь виступила зачинателем благородної справи — перетворити батьківщину Кобзаря в квітучий, зелений край, в суцільні сади (В. Дарда); Результат виходить звичайно зовсім не такий, якого надіялися ініціатори й діячі певного руху (. Франко); Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою (П. Куліш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ініціатор — див. активний Словник синонімів Вусика
  2. ініціатор — [ін'іц'іатор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. ініціатор — рос. инициатор (від фр. initiateur — зачинатель) — 1. Людина, яка висловила нову думку. 2. Людина (колектив), яка зробила почин у певній справі. Eкономічна енциклопедія
  4. ініціатор — ініціа́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. ініціатор — -а, ч. Особа, група осіб чи організація, яким належить почин у якій-небудь справі; зачинатель, починатель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ініціатор — ініціа́тор (від франц. initiateur – зачинатель) 1. Людина, яка висловила якусь нову думку. 2. Людина (колектив), яка зробила почин у якійсь справі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ініціатор — ІНІЦІА́ТОР, а, ч. Особа, група осіб або організація, яким належить почин у якій-небудь справі; зачинатель, починатель. — Тисячні впливи й імпульси переплітаються і поборюють себе, зміняючи через се свій напрям, свою інтенсивність, навіть свій зміст... Словник української мови в 11 томах