1. Словник синонімів української мови

ірис

ПІ́ВНИКИ (трав'яниста декоративна рослина та її квітка), І́РИС. Цвіте (юкка), як півники, і листям на півники схожа (О. Гончар); Я люблю свою кімнату. Білу, наче снігурка, з букетом ірисів на столі (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ірис — (анатом.) чоловічок, див. зіниця, зрачок Словник чужослів Павло Штепа
  2. ірис — І́РИС², а, ч., анат. Райдужна оболонка ока. Ірис – це високоінформативна анатомо-фізіологічна структурна одиниця, яка містить генетичні й набуті дані про стан організму (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. ірис — і́рис 1 іменник чоловічого роду оболонка ока і́рис 2 іменник чоловічого роду рослина іри́с іменник чоловічого роду сорт цукерок Орфографічний словник української мови
  4. ірис — I `ірис-а, ч. 1》 бот. Те саме, що півники. 2》 анат. Райдужна оболонка ока. II ір`ис-у, ч., збірн. Ґатунок цукерок у вигляді кубиків шоколадного кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ірис — іри́с (від грец. ιρις – райдуга) 1. Райдужна оболонка ока. 2. Багаторічна трав’яниста рослина родини півникових. Поширена переважно в помірній зоні Північної півкулі. Інша назва – півники. 3. Сорт цукерок. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ірис — див. півники Універсальний словник-енциклопедія
  7. ірис — Іри́с, -су, -сові (росл.) іри́с, -су; іри́си, -сів (цукерок) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ірис — І́РИС, а, ч. 1. бот. Те саме, що пі́вники. Ірис (півники) — багаторічна трав’яниста рослина з родини півникових (Колг. енц., І, 1956, 397); Сумні кипариси стримлять у блакить. Пахнуть іриси, і море шумить (Сос., І, 1957, 200). 2. анат. Словник української мови в 11 томах