істотний

СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше; ЩИ́РИЙ (про людину — для посилення якоїсь її ознаки). Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами (М. Коцюбинський); І це була істинна правда: сколихнулось велике народне море (М. Стельмах); Скільки дійсних випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко); Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник); Венера, як правдива мати, Для сина рада все оддати (І. Котляревський); Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Т. Шевченко); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); На йому мужицька одежа, а з лиця зовсім пан, неначе на козлах сидів переодягнений за наймита справдішній панок (І. Нечуй-Левицький); Зате Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський).

СУТТЄ́ВИЙ (який становить основну ознаку, суть чого-небудь), ІСТО́ТНИЙ, ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, ПОСУ́ТНІЙ рідше, СУ́ТНІЙ рідше, КОНСТИТУТИ́ВНИЙ книжн. — Світять планети? Як Марс, Меркурій? — Не світять, а відбивають сонячне світло. — Істотна поправка (О. Донченко); Редакція видрукувала посутні заперечення київського професора (П. Загребельний); Можливо, десь живуть пишніше нас, Та не в пишнотах, знаємо ми, сутнє (Л. Забашта); Конститутивні положення.