іще
ЩЕ (ІЩЕ́) присл. (додатково до того самого), ЩЕ РАЗ (ІЩЕ́ РАЗ), ЗНОВ, ЗНО́ВУ, ЗА́НОВО, УДРУ́ГЕ (ВДРУ́ГЕ), ЗНО́В-ТАКИ, ЗНО́ВУ-ТАКИ. "Прощай.. з тобою ще стрінемось ми" (В. Сосюра); Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянуть іще раз на рідну Країну (Леся Українка); І знову ліри заревли, І знов дівчата, мов сороки, А парубки, узявшись в боки, Навприсідки пішли (Т. Шевченко); Я перечитувала всі його листи заново (М. Чабанівський); Важко дишучи,.. пройшовся він по хаті раз, удруге (Панас Мирний); Мовчки ми взялися за чаркування, а потім знов-таки, як не кружляли, повернулись до переселення (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іще — ІЩЕ – І ЩЕ Іще, присл. Ще. – Ти думаєш, ми тобі гроші винні? Іще з тебе треба б узяти (Марко Вовчок); Але зробилось іще сумніше (М.Коцюбинський). І ще, спол. з присл. І спеклася паска і висока, і жовта, і ще у печі зарум’янилась (Г. Літературне слововживання
- іще — іще́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- іще — див. ще. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іще — ще (іще́) б. Уживається для підтвердження чого-небудь; тільки так, а не інакше; само собою зрозуміло. — А вже сей Колісник. Куди не ткнися, всюди він устряне: завжди його верх і затичка. — І ще б! Дурні земські гроші куди дівати? (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
- іще — Іще́, ще, присл.; по приголосному – іще́ і ще, по голосному – ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- іще — ІЩЕ́ див. ще. Словник української мови в 11 томах
- іще — Іще нар. = ще. Може Господь милосердний не все лихо роздасть, іще останеться. Ном. № 2011. Словник української мови Грінченка