1. Словник синонімів української мови

ґелґнути

ГЕ́ГАТИ (видавати звуки, властиві гусям), ГЕГОТА́ТИ (ГЕГОТІ́ТИ) підсил., ГЕГЕ́КАТИ, ГЕ́ЛГАТИ, ГЕЛГОТА́ТИ (ГЕЛГОТІ́ТИ) підсил., ГЕЛКОТА́ТИ (ГЕЛКОТІ́ТИ) підсил., ГОГОТА́ТИ (ГОГОТІ́ТИ) підсил., ГЕРГОТА́ТИ (ГЕРГОТІ́ТИ) підсил. — Док.: ґе́ґнути, ґе́лґнути, ґе́рґнути. Під вікном ґеґали гуси (М. Коцюбинський); Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину, ґеґотало, як гуска (І. Нечуй-Левицький); По хлівцях гуси ґеґекають, качки кахкають, квочки кудкудакають (Г. Квітка-Основ'яненко); Не можу я в кучі спати, бо ґелґають гуси (коломийка); З берега повертались до двору гуси, задоволено ґелґотали (І. Ле); Гуси з радощів сичали і ґелкотали (Л. Боровиковський); Гуси під небом почнуть гоготіти (Я. Щоголів).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґелґнути — ҐЕ́ЛҐНУТИ, не, док. Однокр. до ґе́лґати. Голосно ґелґнув у лузі старий гусак (В. Логвиненко); Гусак обурено зашипів на свого нападника, ґелґнув і з розпростертими крилами кинувся навтьоки (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. ґелґнути — ґе́лґнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ґелґнути — -не. Однокр. до ґелґати. Великий тлумачний словник сучасної мови