анекдотичний

Кумедний, смішний, сміху гідний, сміховинний; (епізод) веселий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анекдотичний — анекдоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. анекдотичний — Безглуздий, блазенський, вигаданий, дурний, неімовірний, нісенітний Словник чужослів Павло Штепа
  3. анекдотичний — -а, -е. 1》 Прикм. до анекдот 1). 2》 Схожий на анекдот; смішний, кумедний. || Малоймовірний, незвичайний. Анекдотична ситуація. Анекдотичний випадок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. анекдотичний — АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до анекдоту (у 1 знач.). Переважна більшість антиклерикальних новел Д. Боккаччо має, безсумнівно, анекдотичне походження (з наук. літ.). 2. Схожий на анекдот; смішний, кумедний. Словник української мови у 20 томах
  5. анекдотичний — НЕЙМОВІ́РНИЙ (який важко собі уявити, у який важко повірити), НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕМИ́СЛИМИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИ́КИЙ підсил. розм. (який викликає сумнів або подив, оскільки виходить за межі звичайного, розумного, логічного); ПАРАДОКСА́ЛЬНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  6. анекдотичний — Анекдоти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. анекдотичний — АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до анекдо́т 1. Переважна більшість антиклерикальних новел Боккаччо мав безсумнівно анекдотичне походження (Рад. літ-во, 2, 1958, 18). 2. Схожий на анекдот; смішний, кумедний. Словник української мови в 11 томах