безмаль

Значення в інших словниках

1. безмаль — бе́змаль прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. безмаль — присл. 1》 розм. Трохи менше; майже. 2》 діал. Мабуть, певно. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безмаль — БЕ́ЗМАЛЬ, присл. 1. розм. Чи не, майже. – Вже ж Улянка безмаль шість літ має тепера (Леся Українка); – Мешкали ми в них безмаль тиждень (М. Олійник). 2. у знач. вставн. сл., діал. Мабуть, певно. Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
4. безмаль — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм. Словник синонімів української мови
5. безмаль — Бе́змаль, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. безмаль — БЕ́ЗМАЛЬ, присл. 1. розм. Трохи менше; майже. — Вже ж Уляпка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр., III, 1952, 651); — Мешкали ми в них безмаль тиждень (М. Ол., Чуєш.., 1959, 10). 2. діал. Мабуть, певно. Словник української мови в 11 томах
7. безмаль — Безмаль нар. Безъ малаго, почти. Безмаль не двадцять. Шейк. Словник української мови Грінченка