бескет

І БЕСКИД (при березі) скеля, стрімчак; (глибокий) круча, урвище, провалля; зб. бескеття.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бескет — бе́ске́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бескет — див. бескид. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бескет — БЕ́СКЕ́Т див. бе́ски́д. Словник української мови у 20 томах
  4. бескет — ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т) діал.; КИЧЕ́РА діал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НА рідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (ЗГІ́Р'Я) (невисока). Словник синонімів української мови
  5. бескет — БЕ́СКЕ́Т див. бе́ски́д. Словник української мови в 11 томах
  6. бескет — Бескет, -ту м. = бескед. Довго крутилась, ходила по бескетах та по ярках. О. 1862. IV. 88. Словник української мови Грінченка