бескет
І БЕСКИД (при березі) скеля, стрімчак; (глибокий) круча, урвище, провалля; зб. бескеття.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бескет — бе́ске́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бескет — див. бескид. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бескет — БЕ́СКЕ́Т див. бе́ски́д. Словник української мови у 20 томах
- бескет — ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т) діал.; КИЧЕ́РА діал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НА рідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (ЗГІ́Р'Я) (невисока). Словник синонімів української мови
- бескет — БЕ́СКЕ́Т див. бе́ски́д. Словник української мови в 11 томах
- бескет — Бескет, -ту м. = бескед. Довго крутилась, ходила по бескетах та по ярках. О. 1862. IV. 88. Словник української мови Грінченка