1. Словник синонімів Караванського

буркотіти

БУРКОТАТИ, див. БУБОНІТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буркотіти — буркоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. буркотіти — див. буркотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буркотіти — БУРКОТІ́ТИ див. буркота́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. буркотіти — див. говорити Словник синонімів Вусика
  5. буркотіти — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. буркотіти — БУРКОТІ́ТИ див. буркотати. Словник української мови в 11 томах
  7. буркотіти — Буркота́ти, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Словник української мови Грінченка