1. Словник синонімів Караванського

бідак

І БІДАР, злидень, злидар, бідака, горопаха, бідняк, незаможник, харпак, г. капцан, сарака, зн. голодранець, безштанько; (вартий жалю) бідолаха, бідолашка, сердега, неборака, бідачисько, бідаха, нетяга, сірома, сіромаха.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідак — біда́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. бідак — -а, ч., розм. 1》 Убога людина; бідняк. 2》 Бідна, нещасна людина; бідняга, бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бідак — БІДА́К, а́, ч., розм. 1. Убога людина; бідняк. Розсудіть нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря, порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих! (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  4. бідак — Бідак живе обачно : раз на тиждень обідає та й то несмачно. Про бідного, який їсть рідко і несмачно, бо не має що. Бідаку не первина — з нічим до млина. Бідному не першина — з нічим до млина. Бідний звик до недостатків у житті. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. бідак — див. бідний Словник синонімів Вусика
  6. бідак — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл. Словник синонімів української мови
  7. бідак — Біда́к, -ка, -даче! -даки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бідак — БІДА́К, а́, ч., розм. 1. Убога людина; бідняк. Бідаку не первина, що ні з чим до млина (Укр.. присл.., 1955, 38); Була на всю губу господинею, що й бідакові у неї єсть заробіток (Барв., Опов.., 1902, 308); За синім морем — поле тихе. Словник української мови в 11 томах
  9. бідак — Бідак, -ка м. Бѣднякъ. Була на всю губу господинею, що й бідакові у неї єсть заробіток. Г. Барв. 308. Словник української мови Грінченка