вбивця

Душогуб, душогубець, зарізяка, горлоріз, різун, згубник, заріза, п. Каїн, д. головник, убий-душа, забійник; (рідних) дітовбивця, дітогубець, братовбивця, убийбатько; П. кат, душитель, вішатель; вбійник, вбивник.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбивця — вби́вця іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вбивця — ВБИ́ВЦЯ див. уби́вця. Словник української мови у 20 томах
  3. вбивця — УБИ́ВЦЯ (ВБИ́ВЦЯ) (той, хто убив, убиває людей), УБИ́ВЕЦЬ (ВБИ́ВЕЦЬ), ГОЛОВОРІ́З, ЗГУ́БНИК, ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ книжн., ЛЮДИНОВБИ́ВЦЯ книжн., ДУШОГУ́Б розм., ДУШОГУ́БЕЦЬ розм., ЗАРІЗЯ́КА (ЗАРІЗА́КА) розм., ГОРЛОРІ́З розм., УБІ́ЙНИК (ВБІ́ЙНИК) заст. Словник синонімів української мови
  4. вбивця — Вби́вця, -ці, -цею, -це! вби́вці, вби́вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)